НА ДОПОМОГУ ОРГАНІЗАЦІЇ ЧИТАЦЬКОГО КЛУБУ ЗА ІНТЕРЕСАМИ В БІБЛІОТЕЦІ

/методичні рекомендації/

Клуби та об'єднання, за інтересами - одна із найбільш вдалих форм диференційованої роботи з різними групами читачів по задоволенню їх читацьких потреб. Вони можуть стати логіч­ним продовженням індивідуальної роботи з читачами.

Клуб створюється для спілкування людей, що мають єдину мету, завдання, інтереси, для обміну думками, удосконалення знань в тій чи іншій галузі науки, літератури, людської ді­яльності, сприяє становленню особистості. Об'єднання - той же клуб, тільки з розвинутою структурою /секціями/.

За напрямом клуби та об'єднання класифікуються, як пра­вило, таким чином:

- суспільно-політичні / по вивченню правових знань, міжнародних відносин, історії та ін./;

- виробничо-технічні / технічної творчості, винахідників, моделювання, конструювання та ін./

- природничі /любителів астрономії, фізики, математики, географії, подорожей, слідопитів, краєзнавців, квітникарів тощо/;

- художньо-мистецькі /любителів музики, театру, кіно, літератури, живопису, прикладного мистецтва, та ін./;

Кожний напрямок можна ще більше деталізувати. Наприклад,

літературні клуби любителів окремих видів і жанрів літера­тури /історичного, поезії, фантастики, детективів, пригод тощо/.

Можна виділити клуби, створені на основі вікових інтересів якої-небудь однорідної групи: вікової /підлітків, дітей, літніх людей/ соціальної /воїнів-ветеранів, молодої сім’ї/; професійної /лікарів, вчителів та ін./; за ознакою статі /жіночі, клуби дівчат, юнаків/.

Різноманітні клуби за інтересами отримали досить широке розповсюдження в практиці культурно-освітніх закладів України.

Особливою популярністю користуються клуби художньо-мистець­кого напряму. Наприклад, клуби любителів мистецтва "Зустрічі з прекрасним", "Діапазон", "Ліра", "Світ прекрасного», та інші своїм основним завданням вважають естетичний розвиток, формування художнього смаку членів клубу за принципом: розважаючи, освічувати та заохочувати до активної творчої діяль­ності в галузі музики, літератури, кіно, образотворчого мис­тецтва, театру, художньої самодіяльності та народного мистецтва. На засіданнях клубу організуються перегляди кінофільмів, прослуховування музичних записів, зустрічі з діячами літера­тури і мистецтва, де йдеться про історію мистецтва, його су­часний стан, основні напрями, влаштовуються виставки художників, виступи місцевих поетів, письменників, ком­позиторів, народних митців. Зростає популярність клубів молодої сім’ї. Основна мета клубу "Азбука для двох" через книгу допомогти молодим подружнім парам вірно побудувати свої відносини, раціо­нально вести домашнє господарство, збагатитись знаннями про правові основи, психологію, етику сімейного життя, навчити їх цікаво проводити дозвілля. Також при клубі можна створити секцію «Молодих бабусь».

Особлива роль клубів полягає в організації інтелектуального спілкування, створенні атмосфери колективіз­му, виробленні навичок громадської діяльності, в наданні мож­ливості емоційного розкріпачення, психологічної розрядки. Для молодих читачів клуби за інтересами особливо корисні тим, що сприяють розкриттю та формуванню особистості, створюють умови для самовираження та самоутвердження. Хоч читачі об’єднуються в клуби за різними інтереса­ми та захопленнями, інтерес до книги є спільним і важливим для них елементом. Книга в клубі за інтересами є джерелом різноманітної інформації з усіх напрямів людської діяльності і в той же час є засобом задоволенням різних культурних запитів. До того ж, діяльність клубу дозволяє бібліотеці прищепити читачам смак до читання, до самоосвіти, розширити бібліотечно-бібліографічні знання. Клуби популярні серед читачів саме тому, що дають змогу обмінятися думками і виступити зі своїми зауваженнями про прочитане, про те, що хвилює найбільша, по спілкувалися з однодумцями. Саме тому на зустрічах учасників об’єднань перевага віддається активним формам спілкування: колективним обговоренням, диспутам і дискусіям.

Такі форми допомагають глибше засвоїти прочитане, вчать оцінювати його і, таким чином, формують і розвивають читацькі інтереси учасників клубу, підвищить культуру читання, куль­туру мови.

У розвитку клубів і об'єднань за інтересами багато ще нерозв’язаних проблем. Виникнення і діяльність багатьох з них носять стихійний характер. Відсутність ефективної методики ор­ганізації та управління їх діяльністю змушує бібліотеки само­стійно шукати принципи організаційної структури клубів, найбільш дійові фірми роботи, і не завжди це робиться успішно. Багато клубів - існує формально, не маючи постійних учасників, розроб­леної програми, організаційно оформленої структури. Нерідко об'єднання створюються взагалі без урахування запитів та ін­тересів відвідувачів бібліотеки, або окремі цикли заходів названі клубами за інтересами.

Багато з них через короткий час «видихаються» тобто, використавши окремі форми роботи, не збагачуються новими , не розвивають існуючий інтерес і припиняють роботу.

Тому при створенні нових об'єднань бібліотечні працівники повинні знати основи їх організації, принципи формування колективів, їх діяльності.

Методика створення клубів за інтересами різних видів має багато спільного, особливо на першому, організаційному етапі.

Клуби за інтересами створюються там, де для цього є не­обхідні умови. Перш за все - бажання людей об’єднатися на основі спільних інтересів. Тому головне на першому етапі «виявити спільні інтереси учасників, сформувати певну групу людей, у якої є реальна потреба у відповідній діяльності в рамках об’єднання. Ця потреба може існувати об’єктивно, не­залежно від бібліотеки, і сформуватися поза нею. У цьому ви­падку клуби виникають з ініціативи читачів та існують, в основному, на самодіяльній основі.

Але не слід абсолютизувати цей найбільш ефективний і легкий для бібліотеки шлях.

Не треба думати, що клуби можна створювати лише за ініці­ативою "знизу", тобто групою самих відвідувачів бібліотеки, і поки такої групи немає - створити клуб неможливо. Нерідко саме пасивна роль бібліотеки, яка очікує на ініціативу чита­чів, а не стимулює та направляє її, є однією з причин недо­статнього розповсюдження клубів у бібліотеках.

Ініціатива створення будь-якого нового об’єднання може виходити і від бібліотеки. Головне тут, не нав’язуючи власної думки, пробудити читацьку ініціативу, розвинути її як природну потребу в колективній діяльності, створити певну ситуацію для формування клубу. При вивченні читачів важливо урахувати наяв­ність традиційних для певного регіону професій, занять, видів самодіяльної творчості, загально прийнятих видів змістовного дозвілля, особливостей демографічної ситуації в регіонах, пси­хології мешканців даного краю, людей певної національності.

З методикою вивчення інтересів читачів бібліотечні пра­цівники обізнані. Доцільними тут будуть методи анкетування, опитування, інтерв’ю - як спеціально організовані, так і під час індивідуального спілкування з читачами при підготовці масових заходів тощо.

Можна розповсюдити анкети "Книга і бібліотека в моєму житті", «Ваша думка, читач", "Книга, фантастика і ми», "Ми і поезія" та інш., до яких включити питання: "Чим Ви цікавитесь опріч роботи?", "Що, поряд з навчанням, найбільшою мірою поповнює Ваші знання?", "Що Ви робите у вільний від роботи час?", "Якщо б у Вас було більше вільного часу, чим би Ви займались?", "З якою метою Ви читаєте?», "Чи обговорюєте Ви в сім’ї, з ко­легами по роботі, друзями прочитані книги і статті, чи радите Ви один одному що-небудь прочитати?", «Що сприяло вибору Вами книги або статті, яку Ви читаєте зараз?», «Чи хотіли б Ви спілкуватись з читачами бібліотеки?», «Ваша думка про можли­вість такого спілкування в рамках клубу за інтересами?", "Чи хотіли б Ви стати членом такого клубу, якщо він відповідатиме Вашим інтересам?", "Як Ви вважаєте які форми спілкування най­більш доцільні в рамках читацького клубу?", "Які жанри худож­ньої літератури Вам подобаються більше?", "Книгам якої тема­тики Ви віддаєте перевагу?», "Чи отримуєте Ви допомогу від бібліотеки в своїй діяльності? Чого Вам не вистачає?", та ін.

Створенню певної ситуації для виникнення клубу, відповідного морально-психологічного клімату, який формував би у відвідувачів бібліотеки потребу в спілкуванні та колективних діях, сприятимуть і організація цікавих тематичних заходів, проведення диспутів, виставок, «круглих столів», обговорень певних проблем, якими цікавляться певні групи читачів.

При цьому доцільно урахувати не тільки наявність інте­ресу, але й ступінь його розвитку. Так, читачі можуть мати загальний за змістом інтерес, наприклад, до поезії, але гли­бина його може бути різною. Та ситуація, коли у читачів є лише первісний інтерес, зацікавленість окремими темами /при­міром, любовною лірикою/, в основному, характерна для юнаць­кого віку, молодих людей. Як правило, у них немає глибоких знань, але є бажання їх отримати. Може бути група, що має стійкий інтерес до поезії, широку обізнаність у темах, авторах, жанрах, прагнення до поглиблення і розвитку існуючих знань.

На початковому етапі урахування ступеню розвитку інтересу допоможе бібліотекарям у визначенні змісту діяльності, виборі форм, найбільш слушних для читачів.

На першому, організаційному етапі бібліотеці доцільно діяти спільно а ініціативною групою, до складу якої входять читачі-активісти. Ця група допоможе бібліотечним працівникам виявити бажаючих вступити до клубу, сформулювати основний на­прям його роботи в межах спільних інтересів, визначити офіцій­них і неофіційних лідерів.

Якщо на початковому етапі клуб повинен очолити керівник-організатор - офіційний лідер, то в процесі подальшої діяль­ності вже необхідний керівник-професіонал /спеціаліст з певної галузі/. Такого керівника знаходять серед ентузіастів, який користується великим впливом на членів колективу. Прак­тика показує, що такі ентузіасти нерідко зустрічаються серед любителів мистецтва, літератури, природи, спорту та ін.

При наявності певної групи любителів, яка в процесі спілкування стихійно виділяє із свого середовища осіб, найбільш обізнаних у певній галузі, бібліотечним працівникам лишається лише залучити їх до керівництва клубом, а в подальшому, вико­ристовуючи авторитет і вплив лідерів, здійснювати через них контакти з клубом, сприяли формуванню позитивного морально-психологічного клімату в ньому.

Велике значення при цьому має особистість бібліотекарів, які безпосередньо відповідають за їх роботу. Тут важлива не тільки їх професійна майстерність, але й такі особисті якості, як глибоке знання проблематики клубу, захопленість, організа­торські здібності, комунікабельність, здатність до творчості, до пробудження ініціативи читачів.

Лідер /голова клубу, його президент/ очолює роботу, коле­гіально вирішує найбільш важливі питання діяльності клубу, складання програми і статуту, вибір символіки і атрибутики, членство у клубі та ін.

Кількість членів у клубі регулюється, як правило, умовами роботи або цілями. Тут головне, щоб кожний член клубу мав змогу брати участь в його роботі, а організаторам було зручно керу­вати нею. Як показує практика, оптимальна число членів в клубі 10 – 15.

Намічаючи роботу на певний відрізок часу, передбачається підготовка плану /програми/ роботи клубу, матеріалів рекламного характеру /афіш, листівок, запрошень, хроніки справ клубу, буклетів та ін./, інформацій про клубні заходи на сторінках газети. Перед керівником стоїть також завдання знайти кожному справу до душі, в противному разі людина не знайде себе в колективі і залишить клуб.

Важливим етапом у становленні клубів є вироблення цікавої та оригінальної програми. Тут бажано створити умови для прояви ініціативи учасників, надати можливості їм самостійно намітити роботу. Розробка програми самими учасниками клубу має психоло­гічне і виховне значення - привчає до колективізму, творчого підходу, до колективної відповідальності за здійснення намічених планів кожного із членів колективу. Для більш повного виявлення у програмі інтересів членів клубу можна провести їх опитування.

Радимо використовувати різноманітні форми: анкети, альбоми відгуків, скриньки пропозицій, зошити зауважень тощо. Отримані відомості допоможуть не тільки при підготовці програми клубу, але й при складанні плану книжково-ілюстративних виставок, бе­сід, дозволять максимально використовувати здібності членів клубу і підібрати кожному роботу до душі.

Аналізуючи програми деяких клубів, слід відмітити, що в них є загальні недоліки: багатотемність, непослідовність; мало оригінальних заходів, характерних для того чи іншого клу­бу. Інші захо­ди не відрізняються від тих, що проводяться в бібліотеці. Зви­чайно, що інтерес до них буде недовгим і невеликим. Навряд чи зацікавлять відвідувачів клубу одноманітні заходи типу числен­них "уроків" /історичної пам’яті, мужності, моралі та ін./.

Досить типова помилка - включення до програми масштабних заходів, які за своєю методикою не можуть бути проведені про­тягом одного засідання /наприклад, засідання у вигляді "циклу уроків історичної пам’яті"/ або засідання, на якому програмою передбачається декілька окремих заходів /діалог, за '"круг­лим столом" та літературний суд/. Таке перевантаження недоцільно реалізувати таку програму неможливо, не зацікавить вона і читачів.

Основні вимоги до складання програми: послідовність і системність, оригінальність, поступове ускладнення і поглиблення змісту заходів, їх спадкоємність, привабливі для читача форма і тема заходу.

Наприклад, мета клубу молодої сім’ї - допомогти молодим подружжям будувати сімейні відносини. Ця проблема /"сімейні відносини"/ може бути поступово розглянута в ході розкриття тем: "Всьому початок є любов", «Що вбиває любов?", "Таємниці спілку­вання", "Як запобігти конфлікту", "Мистецтво бути жінкою», «Якщо ти чоловік. Розмова про інтимне", "Сім’я студентська», «Що таке сім’я?», "Двоє на дозвіллі" тощо.

У відповідності з темою визначаться і форма заходу. Якщо тему "Всьому початок є любов" можна розкрити в ході літературно-музичного вечора, то для тем «Що вбиває любов?», "Що таке сім’я", "Сім’я студентська", "Двоє на дозвіллі" слушними будуть диску­сійні заходи - диспути, обговорення книг і статей, обговорення кінофільмів. Програмою можна передбачити і консуль­тації психологів, лікарів, активний обмін досвідом /теми «Мистецтво бути жінкою», «Якщо ти чоловік» тощо/. Доцільно від консультацій і бесід поступово перейти до більш складних форм /"круглі столи", тести, практикуми, ділові ігри, розбір ситуацій - теми "Таємниця спілкування", "Як запобігти конфлікту»/. Закінчити річневу програму сімейного клубу доцільно великим комплексним заходам /День сім’ї, Свято сім’ї/, до якого включити різноманітні конкурси /страв, одягу, загадок, приказок, пісень, віршів про сім’ю, кохання; конкурси "Хто вибере найкра­щу книгу для свого чоловіка /жінки/?", «Що ми можемо розповісти своїй жінці /чоловіку/?", "Хто вибере найкращий подарунок?" тощо/. Доцільно влаштовувати такі конкурси разом з Будинком культури.

До програми заходу можна також включити бесіду "Як органі­зувати домашнє свято", обмін досвідом "Запрошуємо до святкового столу» показ мод «Про одяг для домашнього свята».

До програми клубу "Літературні зустрічі" включено такі заходи:

1. Коло Вашого читання. Огляд новинок "По сторінках літературно-художніх журналів".

2. «Учітеся, брати мої, думайте, читайте…"

Літературно-мистецький вечір /з дня народження Т.Г.Шевченка/.

3. «Душа у заповітній лірі». Вечір поезії /з дня народження О.С.Пушкіна/.

4. «Ахматова - ціла епоха в поезії нашої країни...» К.Паустовський». Літературний вечір До 100-річчя з дня народ­ження А.Ахматової/

5. Поетичне слово наших земляків. Прем’єра книги .

6. Література і час. Диспут.

До засідань клубу можна оформити запрошення із зазначен­ням тематики.

Вироблення статуту клубу - це не тільки засіб, що визначає характер та напрям діяльності клубу, його структуру, але й важлива передумова, яка сприяє виробленню групових норм, гру­пової психології клубу, що необхідно для успішної його діяль­ності.

Статут - це документ, що регламентує всю діяльність клубу. Норми, закони, традиції - все це можне зафіксувати та оформити в статуті. В статуті визначаються основні питання організації і діяльності клубу; назва клубу, ким організований, де і для кого; мета і завдання клубу; права і обов'язки його членів; структура; органи самоврядування; атрибути клубу.

Розробляти і затверджувати статут слід тільки тоді, коли самі учасники переконались, що він необхідний, а його положення дійсно відповідають їх інтересам. Статут може бути розроблений в залежності від характеру і напряму роботи клубу в суворо офіційній або жартівливій формі /наприклад, права і обов'язки членів клубу можуть бути сформульовані у формі закликів, приказок: «Назвался груздем - полезай в кузов», «Поважай думку інших», "Не зазнавайся!» та ін./.

У статуті можна сформулювати заповіді для учасників клу­бу, як це зроблено, наприклад, у молодіжному дискусійному клубі:

- Человек мучиться тривогами собственной души, а дущу содержать в порядке. Порядок в душе - порядок в стране.

- Слушай, но не слушайся!

- Внимание главному - презренье мелочам.

- Если можешь, - содействуй созданию мелодии дискуссии, если не можешь, - не порть.

- Помни, что у каждого человека можно чему-то научиться: умей удивляться уму и находчивости других.

- Себя буть мудрым приневоль!

Важливу роль у становленні колективу клубу, в першу чергу, дитячого, юнацького відіграють різноманітні традиції, ритуали, атрибутика. Вони сприяють згуртуванню колективу, роблять життя клубу більш яскравим, емоційним. Знайти красиву, ідейно цінну традицію - справа непроста, вона потребує творчого підходу, великої майстерності.

Багато з клубів мають цікаві традиції. Наприклад, в жіно­чих клубах стало доброю традицією проводити засідання в затиш­ній домашній обстановці: на столиках - чашки із за­пашним чаєм, цукерки, домашнє печиво. Є й традиційна рубрика на всіх засіданнях - практичні заняття в жіночих, клубах "До за­писника …..".

Практика дозволяє виділити найбільш розповсюджені тради­ції і ритуали в клубах: урочистий прийом до членів клубу; вша­нування найбільш активних учасників; традиційні зустрічі з ін­шими клубами; святкування днів народження, пам’ятних подій в житті колективу, спільні поїздки, екскурсії, відвідування музеїв; ведення літопису клубу.

Атрибути клубу: девіз, емблема, гімн /пісня/, прапор, значок, спеціальна форма учасників або однакові аксесуари /хустка, шарф та ін./ - по можливості. Атрибути клубу дисциплінують та організують членів клубу, розвивають почуття товариськості та взаємодопомоги, створюють особисте «обличчя» кожного клубу, роб­лять його оригінальним та неповторним, привносять елементи гри, що імпонує перш за все дітям, підліткам. Практика свідчить, що їх використання в роботі допомагає створенню своєрідної творчої атмосфери, формуванню внутрішніх традицій і ритуалів клубу. Тому дуже важливо до їх розробки залучити всіх учасників.

Необхідно заохочувати будь-яку корисну ініціативу учасни­ків, спрямовану на вироблення, приміром яскравої назви; клубу / "Аеліта", "Гроно", "Прометей", "Ритм", "Літературні проліски", "Рідне слово", "Поетичні п’ятниці", "Світоч", "Берегиня", "Фольклорний переспів" та ін./, девізу - "Бідна і злиденна душа тієї людини, яка не має минулого, якій нічого почерпнути з криниці минулого" О.Довженко; «Книга - скарбниця духовного життя"; «Книги - морська глибина. Хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить - дивнії перли виность» І.Я.Франко; "Людей неинтересных в мире нет» Є.Євтушенко.

Для підбору найбільш цікавих назв, символіки бажано проводити відкриті конкурси серед учасників.

Спадкоємність, апробація та впровадження нових традицій і ритуалів потребує знання історії даного клубу. Щоденники, книги відгуків, комплекси афіш, програми засідань, запрошення, альбоми фотографій, автографи письмен­ників, підбірки газетних публікацій про клуб, поточна докумен­тація - все це допоможе створити багатий архів. Ці матеріали можна використати на підсумкових в кінці року або ювілейних засіданнях клубу.

На підсумкових заняттях доцільно обговорити роботу клубу в наступному році, визначити тематику його засідань, одержати відповіді на питання:

- Засідання, яке сподобалось Вам більш за все? Чому?

- Що нового, цікавого та корисного для себе Ви одержали на засіданнях клубу?

- Які питання Ви хотіли б порушити на майбутніх засідан­нях клубу?

- Ваші побажання та пропозиції щодо удосконалення роботи клубу.

Заходи щодо залучення та вдосконалення обслуговування молодих користувачів

Визначившись з пріоритетами в своїй діяльності, бібліотеці в першу чергу необхідно розробити заходи щодо розширення існуючих бібліотечних послуг та впровадження нових форм обслуговування з метою поліпшення їх якості подальшого інноваційного розвитку книгозбірні.

З метою залучення нових читачів в бібліотеку можна провести акцію «Приведи друга!». Аби стати учаснком акції, необхідно бути читачем бібліотеки і привести з собою людину, що ще не є її читачем. Інформація про її проведення може прозвучати на місцевому радіо, телебаченні, в місцевій газеті.

Бібліотека сама визначає свою систему пільг і послуг її учасникам. Наприклад, за кожного заученого друга учасник акції отримує пільгу - безкоштовний нічний абонемент (можна взяти безкоштовно на один-два дні додому книгу чи журнал з фонду читального залу), безкоштовний двогодинний доступ в Інтернет або хорошу книгу в дар від бібліотеки. Акція може проводитися протягом місяця.

Бібліотечні фахівці в рамках акції проводять екскурсії по бібліотеці, інформаційні огляди, літературні консультації та огляди найцікавіших публікацій з останніх номерів журналів, що надійшли до книгозбірні. Під час перереєстрації читачів можна провести «Лотерею з розиграшу 100 перших номерів читацьких квитків», які оформлятимуться безкоштовно або матимуть інші преференції в бібліотечному сервісі.

Привернути увагу молодих читачів до бібліотеки, захопити читанням допоможе акція «Краща книга сучасності». Протягом місяця читачі повинні віддати свої голоси за найкращу на їх погляд книгу. У бібліотеці мають бути встановлені скриньки або тумби для голосування. Через місяць повинен відбутися підрахунок голосів, а на інший день - розиграш призів. З трьох запропонованих варіантів необхідно вгадати кращу книгу сучасності, вибрану читачами бібліотеки.

Варто зупинитися на індивідуальному обслуговуванні читачів і тих заходах, які сприяють популяризації книги і встановленню теплих контактів між бібліотекарем і користувачем. Для бібліотекаря дуже важливі особисті комунікативні якості, уміння спілкуватися з читачами, адже бібліотека - це центр спілкування користувачів з професійно підготовленими фахівцями. Цьому зможуть допомогти наступні нестандартні форми роботи з читачами, які, до того ж, будуть нести певні позитивні інформаційно-когнитівні навантаження.

Наприклад, «Куточок бібліотечних новин», в якому розміщується інформація про знаменні дати календаря, останні новинки періодики, поздоровлення читачам бібліотеки, ввічливі побажання боржникам, вдячність активним дарувальникам і учасникам акцій підтримки бібліотеки, оголошення про проведення певних бібліотечних акції і так далі.

«Банк читацьких ідей» - це така собі красива і акуратна скринька з відповідним написом, в яку кидаються письмові побажання про те, що хотіли б бачити читачі в бібліотеці: які виставки, з яким оглядом познайомитися, про які новинки почути; який захід слід провести бібліотеці; поради щодо оформлення інтер'єру чи розташування фонду бібліотеки і так далі.

А на стенді «Наші думки» можна розмістити відгуки читачів про культуру обслуговування і якість задоволення запитів, пропозиції бібліотекарям про поліпшення роботи та більш оперативний пошук інформації, або яку літературу чи періодичне видання хотіли б бачити в бібліотеці і так далі.

Паралельно пропонуємо провести анкетування читачів на предмет більш об'ктивного вивчення читацьких відгуків про якість бібліотечного обслуговування. ( Додаток №1).

Відобразити думку молодих відвідувачів щодо прочитаних книг допоможе «Зошит читацьких відгуків», в якому читачі діляться своїми враженнями від прочитаного, рекомендують цікаві на їх погляд книги, а які радять не брати і пояснюють чому. Це може бути і картотека під назвою «Прочитай сам і поділися з другом». Тут думки висловлюються на картках і розставляються за абеткою авторів книг.

З метою своєчасного повернення літератури в бібліотеку і ліквідації читацької заборгованості добре оформити фотоальбом «Кращі читачі бібліотеки» або стенд «Лідери читання». Кращі читачі можуть бути зображені на фотографії з книгою в руках на фоні інтер'єру бібліотеки. До кожної світлини додається довідка про прочитані книги, дбайливе до них відношення, з якого року користувач читає, чим знаменитий, його захоплення, П.І.Б. Одним з методів вирішення проблеми читацької заборгованісті можна вибрати як заохочення читачів за своєчасне повернення книг, так і проведення Днів пробачення боржників.

Інноватика в масовій роботі з читачами

Практика роботи з молодими читачами вимагає достатньо енергійно реагувати на потреби часу, враховуючи інтереси підростаючого покоління, одночасно збільшуючі творчий потенціал та відточюючі професіоналізм бібліотекарів з метою впровадження в бібліотеках нових, нетрадиційних форм масової роботи. Поговоримо про деякі з них, призначені для юнацької аудиторії.

Літній читальний зал

Чим заповнити вільний час молоді, підлітків, дітей та батьків? Як зробити так, щоб влітку їм було цікаво з книгою? Вирішити це питання допоможе проект «Літній читальний зал», основна мета якого - стимулювання суспільного інтересу до книги і читання із залученням до цього процессу, в першу чергу, дітей та молоді.

Інформаційна складова проекту може включати в себе роздачу: флайерів-запрошень завітати в Літній читальний зал; закладок-пам'яток для молодих батьків «Любити книгу з дитинства» (поради по залученню дітей та підлітків до читання); барвисті закладки-запрошення відвідати бібліотеку під назвою «Пара рядків до філіжанки кави» з інформацією про новинки художньої літератури.

Будь-який перехожий без правил та умовностей може стати читачем такого пересувного читального залу під відкритим небом, де зможе почитати книги, газети, погортати журнали, задовільняючи свої пізнавальні потреби; із цікавістю та задоволенням користуючись інформаційно-ремламними буклетами і закладками.

Пересувний читальний зал може працювати в літні місяці, наприклад, з липня по серпень два рази на тиждень в першій чи другій половині дня. Такі проекти можуть стати досить помітним явищем в культурному житті міста, районного центру чи навіть села, тим самим підіймаючи престиж читання і місцевої бібліотеки.

Пересувний читальний зал під відкритим небом

Свято читацьких пристрастей «Книги - кращі друзі моєї душі».

Інформаційного бібліогіду «Тисяча мудрих сторінок», присвяченому новинкам енциклопедичної та довідкової літератури;

Пресс-огляду «Про нове та цікаве - в газетах та журналах»;

Огляду книжково-ілюстративних виставок «Наша бібліотека: в спогадах, документах, фотографіях» та «Сучасна література для молодих: книжкові розсипи і читацькі вподобання»;

Конкурсу віршів про бібліотеку серед старшокласників та молоді у вигляді поетичної оди «Посвята бібліотеці»;

Літературно-музичного шоу «На ліричній сцені» за участю поетів, письменників, бардів, юних аматорів, пошановувачів бібліотеки;

Бенефісу читача «Завжди поряд з книгою»;

Нагородження кращих молодих читачів книгозбірні із врученням квитків «Почесний читач».

Літературні перегони «Велика книжкова дорога» (для старшокласників)

Влітку у підлітків для читання більше часу і можливостей, а бібліотеки канікул не мають і тому можуть охоче надати свої унікальні фонди в розпорядження молодих читачів. Тому ще на самому початку червня такі літературні перегони вже можуть стартувати, які завершаться в кінці серпня підведенням підсумків і виявленням переможця.

Бібліотека сама формує збірну з читачів. Гонки проходять по 5 жанрах: класика, детектив, пригоди, фентезі та історія. Бібліотекар послідовно у кожному жанрі буде задавати кожному учасникові гонок 6 питань. Разом 30 питань. Знайшовши відповідь на поставлене питання, читач повинен прийти в бібліотеку і дати свій варіант відповіді.

У «Карті гонок» бібліотекар особисто відзначить дату правильної відповіді кожного учасника. В кінці серпня «Карта гонок» буде проаналізована і той, хто першим відповість на останнє питання, стає переможцем літературних гонок. Для проведення заходу бібліотека повинна підготувати розгорнуту книжкову виставку «Літні читання - 2011» : відповіді на все 30 питань мають бути знайдені саме в цих книгах. Фіналіст літніх читань, який пройшов «Велику книжкову дорогу», отримує приз.

Фестиваль молодіжної книги «Без добрих книг душа черствіє»

Самий насичений культурними подіями і пам'ятними датами місяць, мабуть, травень. У цей період можна провести цілий цикл заходів для молоді у вигляді фестивалю молодіжної книги під загальною назвою «Без добрих книг душа черствіє», залучивши до його програми організації, що піклуються молодіжними проблемами.

Мета фестивалю - підняти інтерес до читання в молодіжному середовищі. Попоредньо проводиться анкетування «Книга в моєму житті» серед старшокласників з метою вивчення читацьких потреб і мотивів читання (Додаток №2). Підсумки дослідження обнародуються на урочистому відкритті заходу. Заздалегідь оголошується конкурс творчих робіт «Моя улюблена книга», мета якого - популяризація читання в молодіжному середовищі - збігається з метою фестиваля. Переможці конкурсу творчих робіт «Моя улюблена книга» нагороджуються дипломами і пам'ятними призами на урочистому відкритті фестивалю.

В день відкриття фестивалю відвідувачам бібліотеки пропонується переглянути святково оформлену виставку «Із золотого фонду бібліотеки». Бібліотекарі ознайомлять читачів з новинками сучасної літератури, енциклопедичними та довідковими виданнями, цікавим для присутніх на фестивалі буде експрес-огляд «П'ять книг року, які найбільше читають». У холі бібліотеки організовується ярмарок літератури для молоді спільно з однією з книготоргових організацій, а для любителів вікторин - бліц-турнір «По літературних місцях Рівненщини» і ерудит-марафон знавців історичної книги «Від Київської Русі до Незалежності». В рамках фестивалю доречно через молодих активістів бібліотеки організувати і представити відвідувачам виставки приватних книжкових колекцій та зібрань із особистих бібліотек.

Весь фестивальний день повинен наповнитися справжнім фейєрверком заходів: виставки, конкурси, вікторини, концерт виконавців авторської пісні, перегляд фільмів у відеозалі бібліотеки, зустрічі з місцевими журналістами, письменниками і поетами. Закінчується фестиваль акцією «Читають всі!». Організатори, гості, учасники свята виходять на вулиці міста (селища) з листівками, що закликають читати, і списком самих читаних книг року.

Поетичний марафон

Можна провести під час Шевченківських днів, наприклад, з 7 по 10 березня, коли на імпровізованому міні-майданчику біля бібліотеки (будинку культури, школи) запрошені відомі письменники, поети, а також юні літератори, школярі, підлітки, діти, батьки, змінюючи один одного, читають твори Кобзаря.

Свято бібліографічних відкриттів

Проводиться з метою засвоєння бібліотекарями комплексу нових форм роботи. Розроблена програма дозволить молодому читачеві взнати більше про інформаційно-бібліографічні ресурси бібліотеки, познайомитися з різноманітними джерелами інформації, які вона може надати в користування.

Програма містить наступні заходи:

Екскурсія «Інформаційні лабіринти сучасної бібліотеки».

Виставка-ретроспектива «Звернись до бібліографа» (за матеріалами архіву виконаних довідок).

Інформ-реліз «Що читати про знаменитих українців?» (огляд довідкових видань по історії України).

Гра-конкурс «Чи Знаєте Ви історію українського живопису?» (слайд-презентація CD-ROM - енциклопедій по мистецтву).

Урок-тест «Інформаційні ресурси суспільства: історія виникнення та їх різноманітність».

Мультимедійний урок «Формула пошуку або як не загубитися в інформаційному середовищі бібліотеки».

День відкритих дверей

Програма Дня відкритих дверей має бути полифонична і охоплювати широкий спектр бібліотечних послуг. Вона може містити наступні тематичні блоки:

«Для Вас відкриті наші двері і серця» - бліц-екскурсія по бібліотеці.

«Наша візитна картка» - демонстраційна версія сайту бібліотеки, яка може бути представлена у форматі мультимедіа-презентації або флеш-анімації, і знайомить молодь з ресурсними можливостями та реєстром послуг книгозбірні.

«Нові книги нового століття» - презентації книжкових виставок універсального характеру.

«Книги для освіти і кар'єри» - презентації тематичних виставок.

«CD-ROM і мультимедіа» - виставка-реклама;

«Краща книга року» - виставка-дебют (демонструються книги - переможниці конкурсу читацьких думок).

«Книжковий Всесвіт на полицях нашої бібліотеки» - знайомство з книжковим фондом, новими надходженнями, поповненнями медіатеки, отримання консультації та довідкової інформації від бібліотекаря.

«Скарби книжкових полиць» - огляд-презентація інформаційних ресурсів бібліотеки.

«Майстер-клас - для Вас» - демонстрація пошукових можливостей традиційних карткових і електронних каталогів, довідково-бібліографічного апарату, Інтернету.

Такий багатоаспектний бібліотечний захід як День відкритих дверей безперечно сприятиме зростанню престижу книгозбірні, завоюванню доброзичливого відношення до неї з боку місцевої громади, і в першу чергу - молоді, яка зацікавлена в комфортному інформаційному та інтелектуальну середовищі, яким і має стати сучасна публічна бібліотека.

АКТИВНІ ФОРМИ РОБОТИ БІБЛІОТЕКИ

Методичні рекомендації

Яка нинішня молодь, таке й суспільство в майбутньому. Сьогодні гостро стоять питання: що нас чекає, що несе з собою нове покоління? Адже майбутнє залежить від не ординарно мислячих, творчих особистостей, від тієї інтелектуальної духовної еліти, яку потрібно сформувати.

В Україні склалась нова соціокультурна ситуація. Читання стало іншим. У коло читацьких інтересів юнацтва увійшла така література і такі сфери життя, які раніше менше привертали увагу, або ця увага штучно нівелювалась.

Макро і мікросередовище впливають на розвиток людини, тому завдання бібліотек – створити умови для задоволення та розвиток інформаційних потреб людей.

Одним із засобів створення таких умов є масові заходи в бібліотеці: цікаві, захоплюючі, емоційні, зорієнтовані на особистість.

Масова робота виконує свої функції:

- сприяє задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних читацьких інтересів, проведення дозвілля;

- допомагає залученню нових читачів до бібліотеки;

- здійснює рекламу бібліотеці, створює її імідж.

Одним із принципів масової роботи є актуальність, незвичне трактування певних питань, що дозволяє підвищити зацікавленість читачів тією чи іншою темою.

Проводячи масові заходи, бібліотеки задовольняють потреби в освіті та самоосвіті, професійному вдосконаленні, розширенню світогляду, духовному, естетичному розвитку.

На вибір певної форми популяризації літератури впливає практичний досвід бібліотекаря, його ерудованість, професійна підготовка, вміння „тримати” аудиторію.

Досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від активності читачів. Треба сміливіше використовувати оригінальні, близькі юнацтву, учням форми роботи. А читачі юнацького віку віддають перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування тому, що вони посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це - дискусійні інтерв’ю, дискусії, диспути, різноманітні конкурси, вікторини, бібліомарафони тощо.

Наприкінці ХХ ст. фахівці бібліотечної справи відчули необхідність змін в організації спілкування з учнівською, молодіжною аудиторією і почали приділяти особливу увагу оновленню методики популяризації книги, урізноманітнюючи її. Певні нововведення з’явилися в оформленні та атрибутиці усних наочних форм рекомендації літератури, створенні невимушеної обстановки у спілкуванні. „Народилися” нетрадиційні форми популяризації книги в юнацькій аудиторії. Такими є: презентації книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, хроноскопи, поетичні альбоми, літературний диліжанс, прес-діалог, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо.

Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, діалог бібліотекаря з читачами і читачів між собою, наявність елементів театралізації у викладі інформації, ігрові моменти, своєрідна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми, активна участь читачів у проведенні заходу. Досвід підтверджує, що ті заходи, де читачі були активними учасниками, виявилися для них найцікавішими.

Таким чином, прагнення бібліотекарів співпадають з бажаннями читачів, які хочуть спілкуватися, збагачуватися новою інформацією в живій, динамічній ситуаційній формі.

Гра з підлітками. В цьому віці на перший план виходять ігри творчі, сюжетно-рольові, які потребують від них ініціативи, активного мислення. Найкращим видом гри для них буде гра-змагання під час якої вони зможуть реалізувати свої особисті якості.

Міні-ігри можна проводити з невеличкими групами читачів на абонементі.

Наприклад: „Хто автор?” (поряд з портретами письменників наклеїти кишеньки і вкласти туди в різнобій картки з назвами творів. Читач повинен правильно їх розмістити).

Географічна гра „Де це відбувалося” (необхідно на карті позначити місце, де проходило дійство, описане в декількох книгах, титульні сторінки яких розміщені поряд). Гра „Віднови тексти” (розірваний текст чи два різних вкласти в конверти і запропонувати читачам відновити написане і відповісти з якої він книги).

Подібну гру „Єралаш” можна провести і з віршами: рядки вірша написати на окремих смужках. Перші слова кожного рядка розмістити на одній, а продовження – на іншій. Смуги ці переплутати. Завдання гравця – розкласти смуги вірно, тобто зібрати вірші.

Розважальними будуть ігри „Концерт-ромашка” та „Пізнай, хто ти?” Вони можуть стати складовою частиною заходу – КВВ, літературного аукціону тощо.

Гра «Пори року». Учні діляться на 4 команди в залежності від місяця народження: зима, весна, літо, і осінь. Кожна команда отримує завдання: згадати якомога більше пісень, в яких згадуються ці пори роки (на підготовку відводиться 5 хвилин). Після виконання цього завдання команда отримує слідуюче: вигадати оповідання, всі слова в якому починались би з однієї літери (відповідну букву команда отримує в ході жеребкування). Для цього конкурсу слід підбирати найбільш розповсюдженні приголосні букви, наприклад: М, Н, Р, С тощо. Потім командам можна запропонувати конкурс художників, в ході якого учасникам пропонується намалювати з закритими очима яку-небудь тварину, наприклад: жирафу, корову, слона чи бегемота. Кожний конкурсант малює лише одну частину тіла тварини.

„Концерт-ромашка” – на пелюстках великої паперової ромашки написати жартівливі завдання: скласти частівку про поганого читача, веселе оповідання, яке розпочинається словами: „Заходжу я до бібліотеки”, виконати пантоміму, яка відображатиме якийсь момент спілкування 2-х читачів і таке інше.

„Розпізнай, хто ти?” - коли один з учасників виходить із кімнати, а інші, домовившись вважати його яким-небудь літературним героєм, після його повернення задають йому питання, за якими він повинен визначити, хто він такий.

„Літературний лабіринт”.

Для гри необхідно: кубик, 2 фішки, якими будуть відзначати пересування команд по лабіринту, великий аркуш паперу, розділений на дві частини. На кожну частину нанести однакову кількість кружечків у вигляді лабіринту. Лабіринти двох кольорів (зелений і жовтий чи ін.). В кожному лабіринті по три червоних кружечки – це сюрприз для гравців (продекламувати вірші, загадати загадку, назвати прислів’я чи приказку, розповісти уривок з будь-якого літературного твору тощо).

Перший кружок – початок гри, останній – „Приз”.

У грі беруть участь 2 команди, які обирають капітанів. Завдання полягає в тому, щоб швидше пройти по лабіринту і дістатися до „Призу”. По кількості кружечків розробляються питання, наприклад, з мови та літератури. Всі питання – рівноцінні для кожної команди. Питання для гри повинні бути цікавими, які б вимагали знання, творчого мислення. Аркуш паперу з нанесеними лабіринтами розміщується на столі. Капітани по черзі кидають кубик. Відповідно цифрі, яка випала на кубику, команді вручається запитання (за таким же номером). Якщо команда дає правильну відповідь, то вона просувається по літературному лабіринту на цю кількість балів. (1 бал дорівнюється одному кружечку). Якщо відповідь не вірна – хід надається іншій команді. /приклад/

В бібліотеці можна проводити цикл „Ігор у книжку”, до програми яких включати: інсценівки уривків з творів, конкурс юних художників (ілюстраторів), конкурс на краще читання (декламування), на кращий кінець книги і ін. Грати краще командами, що дасть можливість позмагатися: у кого багатша фантазія, хто цікавіше і краще придумав. Все це допоможе більш поглибленому сприйманню книги тими читачами, які її прочитали раніше, і зацікавить тих, хто зустрівся з книгою вперше. /Приклад/

Відомо, що використання текстової і, ще краще, віршованої основи творів в ігровому вигляді є запорукою активного сприймання та міцного запам'ятовування дітьми. Тому, діти, якщо і не ідеально виконають роль у інсценівці з точки зору театралізації, то вже напевно будуть знати і про твір, і про його зміст і, певно, мимоволі ненав'язливо підпадуть під благотворний виховний вплив.

Зозуля та Дроздик

За мотивами байки Г. Сковороди

Ведучий. Якось стріла Зозуля Чорного Дрозда.

Зозуля. Чи тобі не нудно, Дроздик? Що робиш?

Дрізд. Співаю. Хіба на бачиш?

Зозуля. Я співаю частіше від тебе, але мені однаково нудно...

Пісня Зозулі

Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку,

Весь час літаю у ліску.

Співаю я своє „Ку-ку".

За що ж це я терплю нудьгу?

Дрізд. Моя відповідь така. Ти ж, пані Зозуле, тільки і робиш, що підкидаєш в чужії гнізда свої яйця. З місця на місце перелітаєш, співаєш, п'єш та їси. А я весь день у праці. Добуваю їжу для своїх діточок, дбаю про них, навчаю життю і працю свою полегшую співом.

Пісня Дрозда

Цілий день я працю маю,

Про родину свою дбаю.

Я з нудьгою не дружу,

Я щасливий, бо служу.

Ведучий. Безтурботно співати, пити та їсти - це не робота, а лише частина з призначеного нам. І той щасливий, хто для того п'є, їсть та співає, щоб після відпочинку бажаніше взятися за улюблену роботу. А кому робота не в радість, значить, то не його шлях. Тому він завжди невдоволений та нещасливий.

І тепер можна зрозуміти такий вислів філософа Сократа: „Одні живуть для того, щоб їсти і пити, а я п'ю і їм для тогою щоб жити".

Ерудит – лото.

Це – гра конкурс, де учнівська молодь має нагоду перевірити або підвищити свій інтелектуальний потенціал з різних галузей знань (літератури, мистецтв, фольклору, міфології тощо).

Мета такого заходу полягає також і в популяризації цікавої довідкової літератури, яку має бібліотека, створенні умов для емоційного, невимушеного спілкування бібліотекарів і читачів. /див. приклад/

Гра побудована за принципом лото: читачі повинні „підкреслити” відповідь на запитання, тобто вибрати правильну серед запропонованих варіантів.

Наприклад:

Священна тварина у стародавніх українців?

Найперша назва України?

а) Аріана; б) Ойкумена; в)Окраїна.

Міні гра-конкурс „Доміно”

Учасники гри отримують завдання: протягом певного часу (5-7 хв.) скласти прислів’я та приказки, які частинами записані на окремих картках, що знаходяться в хаотичному стані.

Наприклад:

Дурного учити, - що мертвого лічити.

Торохтить Солоха, - як діжка з горохом..

Літературний колаж

Колаж – це прийом у образотворчому мистецтві, за яким на певну основу накладають різні матеріали, що різняться кольором і фактурою. У період підготовки заходу можна розробити анкету, яка допоможе виявити найбільш популярних авторів вітчизняної і зарубіжної літератури, улюблену тематику, героїв книг, уміння аналізувати і робити висновки з прочитаного. В програму літературного колажу можна включити бібліографічний огляд, в якому використано прийом „живих анотацій”. Суть його полягає в тому, що герой книги сам представляє себе. Для цього читачами, які мають акторські здібності, хорошу дикцію, заздалегідь готуються розповіді про героя від першої особи, деякі атрибути його одягу.

Одним із компонентів літературного колажу може бути експрес-інформація. Важливим моментом є те, що бібліотекарі повинні не тільки інформувати про невідомі, або маловідомі цікаві факти з біографії вітчизняних і зарубіжних письменників, а й пропонувати всім присутнім доповнити їх розповідь своєю інформацією.

Літературний колаж може завершитися конкурсом на краще складання оповідання. Для проведення конкурсу заздалегідь розробляються його умови, читачів знайомлять з домашніми завданнями, пропонують їм спробувати себе у ролі письменника, написати і проілюструвати свій твір. Переможців конкурсу визначає журі. /приклад/

Бібліомарафон

Ігрові елементи й захоплюючі завдання надають заходам емоційності, підвищують читацьку активність. Мета „бібліомарафону” – в ігровій невимушеній формі дізнатись про обсяг бібліотечно-бібліографічних знань і навичок старшокласників. Головні критерії оцінки – швидка й правильна відповідь. Командам – учасницям запропоновано спробувати свої сили в підготовці імпровізованого повідомлення, пошукові інформації за допомогою каталогів і картотек, довідкової літератури, читанні по діагоналі. /приклад/

Бібліографічна гра „Що? Де? Коли?”

Особливість бібліографічної гри „Що? Де? Коли?”, побудованої за популярною телепередачею, полягає в тому, що її учасники дають відповіді на питання, використовуючи різні шляхи бібліографічного пошуку з обов’язковою розповіддю про використані джерела. Це сприяє бібліотечно-бібліографічній підготовці учнів навчальних закладів, підвищує інтерес до науково-пізнавальної літератури.

Завдання гри вимагають теоретичних і практичних знань та вмінь, особливо в конкурсах капітанів, бліц—турнірах, життєписах-загадках типу „Хто це?”, де за описом історичної події, наукового відкриття чи теорії треба визначити автора, розповісти про його працю або ідею.

Конкурс джентльменів

Вдалим прикладом використання елементів гри у виховній і дозвіллевій роботі з молоддю є конкурс джентельменів. За задумом, його учасникам потрібно швидко зреагувати на несподівані обставини, інсценувати буденну ситуацію у громадському місці, засвідчити високу культуру спілкування і знання етикету. Домашнє завдання передбачає метод театралізації, щоб показати поведінку ввічливих школярів, яких учитель залишив на 10 хвилин.

Використання кінофотофонодокументів образотворчого мистецтва – невід’ємний компонент популяризації книги. Наприклад, слайдовікторини „Світ краси і гармонії,” „Вулицями рідного міста”, слайдоспектакль „Шедеври українського мистецтва” передбачають поєднання живого слова бібліотекаря і мистецтвознавця, перегляд слайдів з рекомендацією художньої, довідкової і краєзнавчої літератури, путівників по музеях, альбомів репродукцій.

Аукціон нової книги

Назва заходу вже є своєрідною рекламою для читачів. „Аукціон” – продаж з торгів, де товар купується за найвищу із запропонованих ціну. На бібліотечному аукціоні, найвищу ціну визначить правильна відповідь на питання. Читач, набравши найбільшу кількість балів, за правильні відповіді, стає покупцем нової книги. „Покупець” одержує першочергове право на її читання. Читачі можуть бути не тільки учасниками, а й оцінювати відповіді. Використання характерної атрибутики – гонг, молоток, цифрові номери, які має кожен учасник торгів, - створює атмосферу незвичності.

Читацька олімпіада

Читацька олімпіада проводиться у вигляді змагання 2-х чи більше команд, які одночасно отримують запитання.

Ведучий пропонує 2-3 правдоподібні відповіді. Той, хто вибирає правильну відповідь, отримує наступне завдання. Якщо команда помилилась, їй надається право на другу спробу. При цьому надається право користуватись підготовленою до заходу виставкою літератури. Переможцем стає команда, яка перша дає правильну відповідь на всі запитання. /див. зразок/

1. Конкурс «ЗНАЙДИ ПРОДОВЖЕННЯ ПРИСЛІВ’Я».

На листку паперу великого формату записаны закінчення прислів’я. Ведучий зачитує початок. Команди по черзі пропонують свої варіанти відповідей. За кожну правильну відповідь команда отримує один бал.

Наприклад:

1. Лагідне слово людині, що сонце в негоду.

2. Любиш кататися - люби і санчата возити.

3. Багато гостей - багато і новин.

4. В хаті не сидиться, а в гості не кличуть.

2. Конкурс. «АУКЦІОН ввічливі слова».

Ведучий оголошує аукціон ввічливих слів. Гравці повинні називати слова вітання і прощання. Хто останнім назве слово, той отримує бал.

3. Конкурс « ПОЛЬКА сидячи».

Ведучий показує рухи, учасники їх повторюють. Поступово прискорюється темп.

ПЕРША ФИГУРА (оплески):

2 хлопка (раз-два),

3 хлопка (раз-два-три) - повторюється два рази.

ДРУГА ФИГУРА (руки на поясі):

раз - витягнути вперед праву ногу, ставлячи на каблук;

два - те ж для лівої ноги;

потім 4 притупування.

ТРЕТЯ ФИГУРА (нахили):

нахил голови вправо;

нахил голови вліво;

потім 3 хлопка.

Фігури повторюються. Замість польки можна сидячи станцювати «Танець каченят".

4.Конкурс «Зобрази ЛЮДИНУ».

За допомогою пантоміми потрібно зобразити:

- Марафонця, який завершає дистанцію;

- Штангіста;

- Гімнастку, що виконує вправи на колоді.

- Велосипедиста і так далі.

5. Конкурс «ВПІЗНАЙ КАЗКУ».

Ведучий зачитує слова з знайомої казки (у зворотному порядку або вразбівку). Той, хто першим вгадає казку, отримує 1 бал.

Хроноскоп

(хронологічна гра)

Цей захід має також загальний характер і проводиться з метою поглиблення у читачів знань з історії предмету, орієнтації в послідовності різних подій, явищ. Гра проводиться так: бібліотекар розподіляє читачів на дві команди. Гравцям належить визначити хронологічну послідовність названих явищ у кожній групі запропонованих запитань, наприклад, питання до хронологічної гри.

Що було спочатку?

- єгипетські піраміди, чи ...

- Велика Китайська стіна, чи ...

- Римський Колізей.

В якій послідовності написані твори українських письменників?

- „Кобзар” Т. Шевченка;

- „Енеїда” І. Котляревського.

Якщо називаються дати, бали подвоюються. Під час гри розширюється коло знань та читацьких інтересів, відбувається невимушене навчання читачів. /приклад/

Літературний диліжанс

Літературний диліжанс проводиться у вигляді подорожі за творами окремих авторів або ж колективу авторів.

В оформленні використовуються книги, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватману карта „дороги” з умовними зупинками. Платою за проїзд є відповіді читачів на літературні загадки. Всім, хто дає правильну відповідь, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри. Кожного разу ведучий повідомляє зупинки, і ті „пасажири”, які „їдуть” до цієї станції починають змагатися; хто „першим” піднімає сигнальний знак, той першим і відповідає на запитання. За правильну відповідь отримують фішку. Володар найбільшого числа фішок нагороджується призом. /приклад/

Поетичний альбом

Поетичний альбом є єдиним з основних різновидів відомого і часто використовуваного бібліотекарями усного журналу. Мета заходу – популяризація поетичного слова. Методика його проведення передбачає традиційні „сторінки”, участь ведучих, читців, любителів поезії, гостей-поетів (як професійних митців, так і земляків-аматорів), які познайомлять учасників заходу з власним творчим доробком.

Однією з сторінок альбому неодмінно виступає книжкова виставка, перегляд чи бібліографічний огляд.

Перехід від однієї сторінки до іншої означає перегортання сторінок реально оформленого макета „поетичного альбому”.

Дискусія

Найактивніше сприймається молодіжною аудиторією методи популяризації книги, що поєднують діалог з елементами дискусійності. Гострота проблеми, зіставлення різних точок зору, інтригуючий заголовок, звернення до читача та інші прийоми посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку, вести полеміку. Що ж таке дискусія – це дослідження, колективне обговорення суперечливого питання, обмін ідеями між кількома учасниками. Мета: виявлення відмінності в розумінні питання, встановити істину, поглиблювати знання учасників з теми, розвивати вміння аргументовано відстоювати власну точку зору, вміти уважно вислухати опонента. Дискусія складається з 1. Вступу (формулювання проблеми, обґрунтування її актуальності), 2. Власне сама дискусія, суть якої – підвести до розв’язання проблеми. 3.Заключного слова (підсумок).

Під час підготовки до дискусії бібліотекар повинен:

1. Визначити тему, зумовлену важливістю проблеми колективу.

2. Чітко сформулювати мету дискусії, враховуючи особливості слухачів та їхню готовність до сприйняття даного матеріалу.

3. Скласти план підготовки та проведення дискусії.

4. Скласти список основної та допоміжної літератури і фактичного матеріалу з тем, що необхідно опрацювати до проведення дискусії.

5. Розробити систему завдань, які будуть виконані у ході дискусії.

6. Спробувати визначити позиції та реакції опонентів. Спланувати свою поведінку.

Наприклад: книжкові виставки-дискусії „Дві думки з приводу однієї книги”, „Письменник запрошує до діалогу”, виставки проблемної статті, виставки-роздуми „І знову класика до нас з полиць іде”, „Чи знаєте ви, що...”

В роботі з старшокласниками необхідно приділяти увагу відродженню духовної культури. Щоб зацікавити читачів, зорганізувати озвучену виставку-сюрприз, наприклад, „Дивосвіт українського саду”, необхідно її прикрасити умовною квіткою у вигляді ромашки, на кожній з пелюсток написати приказку чи вірш про улюблені в Україні рослини, зокрема „Ой, стелися, барвіночку, не коренем - листом”.

Довкола пелюсток розмістити книги з ілюстраціями, віршами, народними піснями про калину, волошки, вербу, тополю.

Під музичний супровід потрібно познайомити користувачів з витоками особливої прихильності українського народу саме до цих рослин.

При організації книжкових виставок необхідно оформити такі, щоб вони спонукали читача до розмови. Наприклад, виставка-міркування, яка розкриває світ справжніх цінностей у житті сучасної молоді, має такі розділи:  Відроди людину.

 Чи важко бути молодим?

 Перебори конфлікт.

 Розділи чужий біль.

Виставка – дискусія „Переосмислення: „за” чи „проти”? присвячена питанням релігії”.

 Релігія і сучасність: протистояння чи партнерство?

 Хто є людина? Точка зору науки й релігії.

Старшокласники часто звертаються до бібліотеки за інформацією про різні країни, їх сучасне політичне та економічне становище. Доцільним буде створення бібліодайжестів. Бібліодайжест – ксерокопія найбільш актуальних, аналітично-підібраних статей за потрібною темою, які доповнені бібліографічним списком літератури.

Примірна тематика:

 Англія, якої ми не знаємо;

 Країни Балтії на шляху до процвітання і т.д.

Бібліодайжести можна присвятити творчості окремих письменників, які нещодавно увійшли до шкільних програм і про яких є мало інформації.

Важливу роль в організації роботи на допомогу навчальному процесу відіграє виставка–персоналії. Виставки–персоналії присвячуються окремим письменникам. Найчастіше вони влаштовуються з нагоди ювілею того чи іншого письменника або в зв’язку з вивченням його творчості в школі.

Наприклад: „Ясна зоря української літератури” (по творчості М. Вовчок).

Цитата: „Її твори визначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття і мистецькою красою форми і мови” /О. Кобилянська/.

І р. „Послідовниця Великого Кобзаря”

ІІ р. „Грані творчої особистості”

ІІІ р. „Світ образів та ідей письменниці”

ІV р. „Марко Вовчок – гордість українського письменництва”

Організація виставки-пошук покликана допомогти читачеві засвоїти правила користування каталогами. ЇЇ особливість – наявність звернень до користувачів на кожній полиці. В ньому – посилання до певного розділу каталогу (відповідно до тематики виставки). Читачам, які зацікавились виставкою, пропонують відшукати у каталозі назви книг, якими можна було б її поповнити. Таким чином, читачі знайомляться з книгами, представленими на виставці і, водночас, засвоюють ази бібліотечно-бібліографічної грамотності.

Виставка–паркан. Це зображений на картоні умовний паркан, на якому вміщено звернення до читачів: „Виставка оформлена для тих, хто бажає висловитися та поділитися думками. Приймаються повідомлення про прочитані книги”. Розділи виставки можуть бути: „Читачі рекомендують”, „Консультує книга”, „Об’яви”, „Пропозиції бібліотеці”.

При організації виставки–запитання можна варіювати підходи:

 постановка запитання читачам;

 відповіді на читацькі запити;

 періодично змінюючи акценти,;

 організувати своєрідний діалог:

- Запитували? Відповідаємо.

- Якими бути? Як жити?

- Яких друзів ми вибираємо?

- Чи знаєш ти свій рід? і т.д.

Для активізації роботи з читачами можна зупинитись на організації виставок типу: Хіт–парад.

 Бестселер бібліотеки

 Імперія бестселерів, тощо.

Виставка–опитування.

Завдання – допомогти читачам знайти розуміння при спілкуванні, навчитись цінувати одне одного.

 Книга складної долі

 Наші раритети

 Якщо Ви збираєтесь на відпочинок...

 Най ... модніша товстіша страшніша розумніша людяніша книга.

 Для тих, хто шукає, думає, творить.

Завжди і всюди можна знайти людину творчу, талановиту і, звичайно ж, виставка – вернісаж робіт молодих місцевих художників, а виставка – ікебана завжди прикрасять будь-яку бібліотеку. Виставка–ікебани включає: живі чи засушені квіти, оформлені в експозицію, а ще книги та статті по квітникарству, вірші та уривки з художніх творів, присвячені квітам. Буде непогано, коли виставку доповнити списком картин в жанрі натюрморту, пейзажу, або ж самими картинами.

На бібліотекаря покладаються посередницькі функції у читацькому спілкуванні. Найбільш яскраво це проявляється при організації виставок на замовлення читачів. Виставки на замовлення організовуються за побажаннями читачів. Тематика їх може бути різноманітною:

Обмін порадами:

 Радимо

 Домашній лікар

 100 ідей для Вашого дому

 Аз і Буки домашньої науки

 Сердито, дешево, смачно

 Сам собі господар

Обмін інформацією, книгами, тощо.

 Я прочитав, прочитай і ти;

 Книга моєї юності;

 Наші раритети;

 Книга, про яку я хочу розповісти.

Проблеми фінансування заставляють сьогодні більш зважено підходити до комплектування фондів, а оскільки хороша реклама – уже половина успіху, то можливістю ознайомити читачів з новими надходженнями не варто нехтувати. В залежності від бажання і уже установлених традицій, читацької вартісності книги необхідно організувати виставку-рекламу.

 А Ви читали?

 Бестселер (року, десятиріччя і т.д.)

 А Ви знаєте?

Новинки літератури також можуть оперативно відображатись в експрес - відділі (полиця у фонді з відкритим доступом читачів до нових надходжень, цікавих в літературному, художньому, жанровому відношенні тощо).

Тематика їх різноманітна:

 Правовий ключик

 Сам собі адвокат

 Школа безпеки

 Лабіринтами пра

 Інформуємо. Пропонуємо. Радимо

 Вікно в природу та ін.

Максимум видумки і фантазії можна докласти при організації виставки-енциклопедії (словника) „Українське козацтво”. Оформлення розділів виставки відповідає визначеному періоду. Крім цього можна оформити „звиток” з паперу з переліком відомих козацьких постатей. До виставки бажано було б підготувати картотеку з питаннями вікторини „Чи знаєш ти історію українського козацтва?” В День історичної книги (День Київської Русі) на виставці – подорожі „Минуле проходить перед мною” радимо оформити рекомендаційний список літератури. Доповненням циклу заходів може бути вікторина „Україна: вчора, сьогодні, завтра”, картки із запитаннями знаходяться в спеціально виготовленому макеті (або оригіналі) українського глечика (макітри).

Виховання правової культури – шлях до побудови правової держави

Методичні рекомендації

В умовах становлення України, як суверенної і незалежної правової держави, особливо важливого значення набуває виховання у людей правової культури, з рівнем якої безпосередньо пов'язана ефективність докорінних перетворень у нашій країні. Правова освіта має здійснюватися в органічному поєднанні з реальними подіями, щоб молодь усвідомила свій нерозривний зв'язок з іншими членами суспільства, відчула відповідальність перед державою, громадянами якої вона є.

Досвід роботи бібліотек показує, що основними завданнями правового виховання користувачів бібліотек є:

Формування етичної позиції, правової і політичної культури;

Профілактика правопорушень серед підлітків і молоді засобами бібліотечного впливу;

Надання інформаційної підтримки молодим користувачам, що потрапили в зону юридичного, соціального або особістістного конфлікту;

Формування у молоді відношення нетерпимості до аморального способу життя і протиправних вчинків

Без знання права молодій людині вступати в життя складно. Сумна статистика сьогодення свідчить, що 70% скоєних злочинів здійснюються на грунті алкоголізму, 45% скоєних злочинів молоддю допущено тому, що підсудні виявили незнання або неповагу до закону, неодоцінили міру покарання. Але незнання не звільняє від відповідальності. Кожен молодий громадянин повинен володіти хоча б необхідним мінімумом правових знань, знати свої права і обов'язки, які покладає на нього законодавство, знати, куди і як звернутися за захистом.

Виходячи з того, що бібліотека найбільш доступна установа, яка володіє певними документно-інформаційними ресурсами з питань права і зобов'язана забезпечувати реалізацію права людини на інформацію, головне її завдання в роботі з молоддю - це надання загальнодоступної правової інформації і формування у юнацтва високого рівня правової культури.

Побудова правової держави починається з виховання у молоді почуття відповідальності за свої дії і вчинки, широкого інформування кожного про його права і обов'язки. Найповніше ці завдання вирішуються бібліотеками при реалізації комплексних програм правової освіти молоді, які мають особисте цільове спрямування на розвиток «Я» кожної дитини чи підлітка. Для забезпечення інформаційно-бібліографічного обслуговування і здійснення просвітницької діяльності з питань виховання правової культури дітей та юнацтва доцільно створити цільову комплексну довгострокову Програму для молоді з правового захисту, освіти та виховання правової культури під назвами «Права людини - твої права», «Уроки права - уроки життя», «Молодь і правова культура», «Молодь і суспільство: правова освіта».

Можна створювати більш вузьконаправлені цільові програми, наприклад:

формування правових знань та превентивного виховання молоді «Життя гідне того, щоб жити» спільно з органами юстиції;

профілактична програма із запобігання шкідливих звичок «Покоління без наркотиків» спільно з медичними працівниками;

програма з профілактики правопорушень, соціальної адаптації та профорієнтації важких дітей та підлітків «Пошук покликання» з залученням працівників центрів зайнятості, правоохоронних органів;

цільова творча програма морально-правового виховання учнів «Вічні цінності очима молодого покоління» спільно з педагогічними колективами навчальних закладів.

Створюючи такі програми потрібно приймати до уваги наступні аспекти:

- молодь перш за все необхідно знайомити з основами демократії, оскільки вона не знає, що таке свобода, особа, правова держава;

- про закон потрібно говорити професійно, захоплююче і доступно - тобто, необхідно використовувати такі форми правової освіти, які дійдуть не тільки до розуму, але і до серця кожної молодої людини;

- бібліотека, виконуючи свою основну функцію, - інформаційну, повинна стати своєрідним посередником між молодими людьми, які потребують правових знань, і організаціями, які займаються розповсюдженням цих знань професійно;

- цільова програма дозволить вести роботу по формуванню правової культури не епізодично, від випадку до випадку, а системно, маючи за собою певну мету, завдання і шляхи вирішення поставлених завдань.

Для того, щоб читачі мали можливість краще орієнтуватися в правовій інформації у довідково-бібліографічному апараті (ДБА) бібліотеки важливо відкрити тематичні рубрики правової тематики: «Український правозахисний рух», «Права жінок», «Виборче право», «Гендерна політика» та інші.

Доцільно в Центрах регіональної інформації, крім папок-досьє із розпорядженнями та рішеннями органів місцевої влади, збирати інформаційні матеріали про права людини в Україні і світі, з роз'яснювальної роботи щодо прав виборців напередодні виборів, з пенсійного законодавства, екологічних, культурних та гендерних прав сільських жителів, дитячої та молодіжної політики, інституту президентства тощо. На основі наявних інформаційних ресурсів можна скласти рекомендаційні списки літератури з питань правого захисту молоді, пам'ятки, адресовані дітям і дорослим. Також на інформаційних стендах можна надати інформацію про телефони і адреси, по яких підліток може звернутися в надзвичайних обставинах.

Реалії сьогодення не можуть в повному обсязі забезпечувати реалізацію права людини на інформацію. Відсутність необхідної інформаційної правової бази в багатьох сільських бібліотеках через об'єктивні причини (нестача літератури з права або повна її відсутність) з одного боку, а з іншого - зростаюча потреба населення в соціально значимій правовій інформації можуть надихнути центральну бібліотеку на створення програми по забезпеченню колективним користуванням певними інформаційними ресурсами всередині бібліотечної мережі, яка передбачала б, наприклад, видання інформаційних випусків на правознавчу тематику із подальшим їх розповсюдженням через бібліотеки-філії, що забезпечить доступність правовій інформації будь-якому жителеві села. Формування фактографічної інформаційної бази на основі цих видань дозволить проводити систематичне індивідуальне інформування представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій, соціальних працівників тощо.

Пріоритетну роль у правовому вихованні мають відігравати активні форми масової роботи, які стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення у підростаючого покоління і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії. До активних форм належать різноманітні види дискусій, ситуаційно-рольові ігри, ігри-драматизації, «мозкові атаки», інтелектуальні аукціони, тренінги, метод аналізу проблемної ситуації - метод case-study (від англ. case - випадок, ситуація). Мета даних заходів - з'ясувати, наскільки юні громадяни обізнані про свою відповідальність перед законом, перед суспільством. Як правило, таким заходам передує підготовча робота: це виставки літератури по даній темі, різні огляди, бесіди, презентації законодавчих документів для молоді, місячники правової просвіти і т. д.

Необхідно передбачити широкий спектр інформаційних форм роботи, не забуваючи про вже апробовані, які засвідчили свою ефективність, а саме - Дні, Декади та Місячники правової культури, Дні спеціаліста, предметні тижні з правознавства, Дні правової книги тощо.

Постійними повинні стати заходи до чергових річниць прийняття Конституції України із розміщенням тематичних виставок літератури з правознавста на тему «Ми - українці», «Із історії української Конституції», «Держава. Молодь. Закон». Це - уроки громадянського виховання «Конституційні обов'язки громадян України», «Виховання правової культури - шлях до правової держави», конституційні читання, диспути, лекторії, правові навчання "Вибори і закон", "Молодь і право", "Демократія в дії", "Ми - громадяни", уроки права «Конституція - паспорт держави», «Чи знаєш ти свої права?» і т.д.

Бібліотеки в своїй діяльності повинні прагнути відобразити не тільки стосунки між особою і законом, але і розширити межі правосвідомості молоді, торкаючи сферу бізнесу, ділового партнерства, соціальних стосунків. Особливо це стосується роботи з молоддю, що вчиться, і молодими підприємцями. Випускаються пам'ятки читачеві, інформаційні бюлетені, правові листки по економіці, малому бізнесу. Оформляються книжкові виставки: «Економіка сьогодні», «Вільна людина - вільний світ», «Економіка і бізнес», «Твої права» та ін.

Успіхом у молоді будуть користуваться заходи:

«Правова невідкладна допомога» - година корисних порад;

«Територія закону» - зустріч з юристом;

«Етика ділових стосунків» - огляд літератури;

«Твій помічник Інтернет» - інформ-кур'єр.

Не менш цікавими можуть бути диспути чи дискусії, які матимуть резонанс серед молодіжної аудиторії, на такі теми як:

«Бізнес, злочинність і розпуста тісно переплелись»;

«Наркобізнес та національна безпека»;

«Корупція - жахлива реальність сього¬дення».

Необхідну правову підтримку повинні надавати бібліотеки і призовній молоді. Головна і основна мета роботи з цією категорією користувачів - підвищення рівня обізнаності про свої права допризовної молоді.

Найбільш яскравим прикладом цілеспрямованого правового захисту призовників будуть розроблені в рамках патріотичного виховання підростаючого покоління цикли заходів з правової освіти. В бібліотеках районів можна провести наступні заходи:

правова гра «Знай свої права»;

бесіда «Правові основи військової служби»;

стенд «Закон про мене і мені про закон»;

година корисних порад «Азбука права»;

урок-гра «Наші права».

Всі ці заходи бібліотекарям бажано проводити в тісній співпраці з юристами, працівниками правоохоронних органів, представниками влади та громадських правозахисних організацій, підключаючи спеціалістів відділу у справах сім'ї і молоді, соціальної служби, освіти, що сприятиме підвищенню рівня правової культури, набуття молодими громадянами сталих правових знань та формування у них чіткої громадянської позиції.

З кожним роком все більш гострою стає проблема алкоголізму, наркоманії та тютюнопаління серед неповнолітніх і молоді. Сьогодні до групи ризику можна без перебільшень віднести всіх. Тому одним з пріоритетних напрямів в боротьбі з розповсюдженням цих негативних явищ є профілактика асоціальної поведінки молоді та розповсюдження ідеї позитивного відношення до життя і здоров'я. І тут особливу зацікавленність молоді можуть викликати нестандартні форми роботи, наприклад, рольові ігри з проблем наркоманії «Дорога у безодню», «Наркоманія - настка для юні», з проблем зловживання алкоголем «Умій сказати - ні», «Випивка перед танцями», з профілактики тютюнопаління «Куріння не прикрашає, а травмує» та інш. Корисними для молоді будуть заходи за участю запрошених гостей - лікарів, наркологів, які розкажуть про захворювання, причиною яких є шкідливі звички. Назви заходів такі: «Мрія може залишитися мрією», «Знати, щоб не оступитися», «Наслідки шкідливих звичок» тощо.

Залучення читачів до здорового способу життя - один з найважливіших напрямів роботи бібліотек, завдання яких - бути ініціаторами гуманітарних технологій на шляху входження молодої людини в соціум. Велика увага в цій роботі повинна приділяться інформаційній підтримці фахівців, що працюють з молоддю, - медикам, педагогам, співробітникам правоохоронних органів і соціальних служб. Фахівцям повинен надаватися весь спектр інформаційних послуг книгозбірні, всі її багатоаспектні ресурси: довідково-бібліографічний апарат, довідково-правова література, періодичні видання, інформаційно-бібліографічні досьє (папки газетно-журнальних вирізок), електронні повнотекстові бази даних, ресурси Інтернет, тематичні картотеки, що містять статті з періодичних видань. Ці ресурси можуть широко використовуватися фахівцями в роботі з важкими підлітками та з метою профілактики бездоглядності і правопорушень серед неповнолітніх.

Ефективною формою роботи є молодіжний клуб, як самодіяльне об'єднання, що сприяє задоволенню різнобічних інтересів та потреб молоді у підвищенні своєї правової та, в решті решт, громадянської культури. В клубі проходить апробація нових методів і прийомів, демократичних форм роботи з молоддю. Саме тут реалізується принцип добровільного членства, тематичного самовизначення, самоуправління, самоосвіти, колективного підходу до реалізації прийнятих рішень, індивідуалізації форм і методів роботи, спрямованості на досягнення соціально-значущого результату, самореалізації як особистості, так і реалізації пропозицій членів клубу.

Діяльність клубу з правознавства може підпорядковуватись такій меті:

ознайомлення користувачів з основами права;

виховання у них почуття відповідальності за свої вчинки;

повага прав інших людей;

вміння використовувати теоретичні знання і права у різноманітних ситуаціях.

Заходи такого клубу бажано проводити в тісній співпраці з юристами, працівниками правоохоронних органів, відділів у справах сім'ї і молоді, представниками влади та громадських організацій, студентами-правниками тощо. Тематичний план роботи клубу можна скласти або напередодні нового календарного року, або навчального за участю членів активу клубу та працівників бібліотеки. Необхідним елементом роботи є прове¬дення соціологічних досліджень щодо окреслення кола питань, які цікавлять користувачів. За результатами досліджень уточнюється тематика засідань.

Для прикладу пропонуємо примірну тематику засідань молодіжного клубу правових знань «Держава. Право. Громадянин»:

1. Громадянин, держава і влада.

2. Ти - громадянин вільної України.

3. Конституція України - гарант незалежності

4. Зроби крок у світ своїх прав.

5. Біблійні заповіді як першоджерело морально-правових законів духовної свободи.

6. Основні права та обов'язки громадян - учасників виборчого процесу.

7. Моральні і правові норми в житті людини.

8. Правам людини - європейський рівень поваги та захисту.

9. Молодь управляє конфліктом.

10. Мистецтво полеміки.

11. Я - толерантна людина.

12. Правопорушення неповнолітніх як соціальне явище.

13. Гуманізм як тип свідомості, спосіб життя громадян України.

14. Жінка і суспільство.

15. Планетарна свідомість та культура миру.

В рамках таких засідань можна проводити консультації, бесіди на теми «Скільки коштує безкоштовна освіта?», «Курити чи не курити?», «Ти попав в міліцію»,«Як не стати жертвою злочину», а також вікторини з питань правової просвіти «Що ти знаєш про права людини?» тощо.

Говорячи про правове виховання молоді, необхідно планувати роботу і з батьками, виходячи з того, що згідно законодавства батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, турбуватися про їхнє здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці. Форми роботи з батьками з правоосвітницької роботи можуть проводитися у вигляді батьківського університету, лекторію. Можна провести диспут на тему «Яку сім'ю можна вважати зразковою? »; взяти участь у зустрічі батьків з учителями на так званих «Батьківських п'ятницях», батьківських зборах для батьків, діти яких схильні до правопорушень; організовувати спільну роботу зі службою у справах неповнолітніх.

Подолання гендерних стереотипів, формування гендерної культури серед молоді на основі загальнолюдських стандартів для жінок і чоловіків та існуючих правових норм - ще один із напрямків роботи бібліотек у кон¬тексті входження України до світового співтовариства та створення нових форм спілкування та відносин. Адже ні для кого не секрет, що прищепити нашому народу любов до дотримання прав людини в повсякденному житті, на побутовому рівні в умовах цивільного демократичного суспільства - справа зовсім непроста. Потрібні привабливі теми та форми роботи з питань рівності прав жінок та чоловіків. Пропонуємо провести круглі столи для молодіжної аудиторії із залученням відповідних спеціалістів на теми «Особливості прояву гендерного паритету батьків у вихованні дитини в сучасній сім'ї», «Гендерні відносини крізь призму громадської думки», «Шлюбно-сімейна ситуація і становлення особистості».

Доцільно провести бесіди для студентської молоді та старшокласників «Сімейно-побутова культура», «Гендерні особливості сучасної сім'ї», що дозволить розширити знання із шлюбно-сімейних ситуацій, ролі особистості в ній; дискусії на тему «Домашнє насильство. Як захистити себе», «Допомога жінкам, які потерпіли від торгівлі людьми» тощо.

Працівники бібліотек повинні бути у постійному пошуку нових форм і методів роботи на допомогу правовій освіті підростаючого покоління. Створюючи і розвиваючи єдиний інформаційний простір для навчання і отримання практичних навиків цивільно-правової освіти і виховання молоді, вони насправді будуть сприяти підвищенню рівня правової і правозахисної культури та виробленню активної громадянської позиції.

Кiлькiсть переглядiв: 6351

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.